Цьогорічний досвід команди Українського і регіональних центрів оцінювання якості, безперечно, увійде в історію освітніх оцінювань як приклад освітянської відданості справі, здатності долати будь-які труднощі, віри в майбутнє і в те, що заради цього майбутнього варто робити все від нас залежне.

Через воєнні дії в Україні, спричинені широкомасштабним вторгненням росії на територію нашої країни 24 лютого 2022 року, Законом України було скасовано проведення традиційних вступних випробувань до закладів вищої освіти. Замість ЗНО було запроваджено новий формат тестування – національний мультипредметний тест (НМТ), розроблено нові моделі вступних випробувань до магістратури – магістерський комплексний тест (МКТ) та магістерський тест навчальної компетентності (МТНК).

Уперше в історії України масштабні (загальнодержавні) оцінювання проведено онлайново. Здійснити їх і забезпечити прозорий, неупереджений відбір вступників до вітчизняних закладів вищої освіти на бакалаврські та магістерські програми дала змогу унікальна система, створена, апробована й запущена в надзвичайно стислі терміни – усього за три місяці, до того ж у країні, де триває жорстока повномасштабна війна.

Окрім очевидних труднощів, пов’язаних із підготовленням абсолютно нового за форматом, а почасти і за змістом тестування, перед організаторами вступних  випробувань постало два основних виклики: проведення тестувань в умовах війни та їх забезпечення в багатьох країнах за кордоном. З обома цими викликами, як показує результат, нашим фахівцям вдалося успішно впоратися. І цим, безперечно, варто пишатися.

Разючим був досвід проведення тестувань за кордоном. Країн, які в умовах війни змогли забезпечити проведення вступної кампанії, у світі одиниці, а держава, яка провела вступні іспити як у себе, так і  в ще 32 країнах,  – єдина, і це Україна.

Щоб реалізувати тестування хоча б в одному тимчасовому екзаменаційному центрі (ТЕЦ) за кордоном потрібно було, по-перше, знайти партнерів у певній країні, домовитися з ними про безліч важливих логістичних деталей, постійно підтримувати й консультувати їх протягом усього періоду підготовки й проведення тестувань, по-друге, знайти за кордоном, навчити й забезпечити постійний супровід тих українців та українок, які готові були проводити тестування на місцях, по-третє, координувати й консультувати учасників тощо.

Для того щоб кожен зареєстрований мав змогу пройти НМТ, в Україні й у 58 містах 32 країн світу було організовано 25 змін тестувань у межах основної, додаткової та спеціальної сесій. Попри повітряні тривоги, перебої з інтернетом, аварійні відключення електроенергії свої результати отримали понад 214 000 учасників. 

МКТ і МТНК було проведено в ТЕЦ, створених переважно в приміщеннях закладів вищої освіти, розміщених у населених пунктах України (за погодженням з органами державної влади), а також у 13 країнах Європи. Пройшли МКТ й отримали результати майже 12 000 учасників, серед яких 415 осіб проходили тестування за кордоном. Своєю чергою в МТНК взяли участь біля 29 000 учасників, із них 863 особи проходили тестування в ТЕЦ за кордоном. Для забезпечення тестування було залучено до роботи понад 5900 педагогічних і науково-педагогічних працівників.

Вступні випробування відбулися завдяки спільним зусиллям:

• вітчизняних педагогів, які на місцях організували оцінювання, ризикуючи щодня своїм життям, та небайдужих волонтерів, які допомогли проводити тестування в зарубіжних країнах, відгукнувшись на заклик української сторони;
• керівників і засновників вітчизняних та зарубіжних закладів освіти, де було забезпечено всі умови для тестувань;
• вітчизняної команди розробників платформи для проведення онлайнового тестування, які в надзвичайно стислі строки створили продукт із функціоналом для різних користувачів, що дає змогу реалізовувати всі процеси НМТ, МКТ, МТНК;
• партнерів, які фінансували розроблення цієї платформи: Юнісеф Україна, ЮНЕСКО, Постійне представництво України при ЮНЕСКО, Уряд Швейцарії, Швейцарсько-український проєкт DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» і Громадська організація  «Портал у безперервне навчання “СуХаРі”»;
• міжнародних партнерів, зокрема міністерств освіти інших держав і національних команд PISA, а також посольств України в інших державах, які зробили все можливе, щоб абітурієнти, які  вимушені були залишити Батьківщину, змогли пройти тестування за кордоном й отримали шанс вступити до омріяних вітчизняних вишів;
• Міністерства освіти і науки України, Українського і регіональних центрів оцінювання якості освіти, які забезпечували розроблення концепції тестування, а також робили все можливе для її реалізації.

Готовність робити все можливе для майбутнього країни – одна з рис, що об’єднує сьогодні  всіх  нас. Внесок кожного вартий поваги і вдячності.

З-поміж інших сфер діяльності Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти – незалежне тестування фахових знань і вмінь учителів, що є одним з етапів добровільної сертифікації педагогічних працівників. Цьогоріч  біля 2000 учителів початкової школи мали змогу в пунктах тестування продемонструвати свої теоретичні знання з різних освітніх галузей, визначених Державним стандартом початкової освіти, з педагогіки партнерства, роботи з батьками та педагогічної діагностики, з планування й організації освітнього процесу і отримали результати, що дозволили їм взяти участь у наступних етапах сертифікації.

На сьогодні Український центр оцінювання якості освіти також відповідає за організацію і проведення двох моніторингових досліджень: загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти «Стан сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи» (ЗЗМЯПО) та міжнародного дослідження якості освіти PISA.

Другий цикл ЗЗМЯПО було проведено навесні 2021 року, а цьогоріч підготовлено ґрунтовний звіт щодо його результатів. Дані, зібрані за підсумками цього циклу моніторингу, дали змогу не лише зробити об’єктивні висновки щодо рівнів сформованості у випускників початкової школи читацької та математичної компетентностей, а й визначити тенденцію в навчальних досягненнях четвертокласників, що означилася за три роки (між 2018 та 2021 роками). Крім цього, важливим питанням, дослідженим у межах другого циклу моніторингу, стало те, як тривале дистанційне навчання внаслідок пандемії COVID-19 позначилося на успішності здобувачів початкової освіти. Отримані дані є першими дійсно об’єктивними  відомостями щодо цього питання і, безперечно, стануть у пригоді вчительству з огляду на актуальність дистанційного формату навчання через війну.

Війна внесла корективи і до графіка проведення основного етапу міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022. Надзвичайно оперативно (фактично за один місяць, хоча зазвичай на ці процедури відводять чотири-п’ять місяців) Українському центру оцінювання якості освіти як відповідальній інституції з проведення PISA в Україні  вдалося здійснити всі підготовчі заходи, щоб у жовтні зайти до закладів освіти і в такий спосіб  не втратити останнього шансу на проведення цього циклу дослідження, адже за правилами PISA дані всіх країн-учасниць мають бути зібрані до кінця 2022 року, аби вони були порівнювані.

Так, із 3 до 26 жовтня понад 3500 учнів / студентів зі 177 закладів освіти пройшли тестування з трьох ключових галузей дослідження (математики (основна галузь циклу PISA-2022), читання, природничо-наукових дисциплін) та інноваційної для циклу 2022 року галузі – креативного мислення, а також заповнили анкети, зокрема щодо володіння ІКТ.

Хочемо уклінно подякувати закладам освіти особисто. Тож за участі команди ЮНІСЕФ в Україні, давнього і надійного партнера Українського центру оцінювання якості освіти, здійснили свою мрію, а також мрію закладів освіти – підготували для кожного закладу освіти, який взяв участь у дослідженні PISA, комплект корисних подарунків для облаштування укриттів. Деякі заклади – учасники дослідження їх вже отримали, інші – отримають незабаром.

Після проведення дослідження в закладах освіти тривав період перевірки відповідей учнів / студентів на завдання з відкритою формою. Команда з 21 фахівця майже два місяці щодня працювала для того, щоб результати України стали частиною міжнародної бази даних дослідження. Кожну роботу було перевірено відповідно до докладних міжнародних інструкцій. До перевірки україномовних робіт екзаменатори пройшли довготривале навчання, перевіряли вони й англомовні роботи.

У межах дослідження фахівці Українського центру оцінювання якості освіти також оброблювали його матеріали, кодували відповіді учасників оцінювання на запитання про фах батьків, омріяну власну професію.  Узагальнені дані учасників дослідження передано міжнародним партнерам  для подального опрацювання. Опрацьовані найкращими світовими аналітиками результати отримають всі країни ー учасниці поточного циклу PISA для підготовлення звіту, і вже в грудні 2023 року Україна й понад 90 інших країн/економік – учасниць  оприлюднять їх для загалу.