Важливе місце в сучасних освітніх дослідженнях посідає непросте, але принципово важливе запитання: чи можуть освітні результати, продемонстровані підлітками у 15 років — їхні навички, очікування та навчальні зусилля — слугувати «прогнозом» того, як складеться їхнє доросле життя? Відповідь на нього пропонує черговий випуск мінізвіту, перекладений фахівцями Українського центру оцінювання якості освіти — «Як пов’язані результати PISA з досягненнями в дорослому житті?»

Це запитання має стратегічне значення не лише для освітньої політики, а й для розвитку суспільства загалом. Воно безпосередньо пов’язане з глобальними орієнтирами розвитку, зокрема з Ціллю 4 Порядку денного ООН у сфері сталого розвитку на період до 2030 року, яка передбачає забезпечення якісної, інклюзивної та справедливої освіти для всіх. Адже, щоб освіта справді змінювала життя, важливі не лише знання, а й уміння їх застосовувати, долати бар’єри та формувати реалістичні очікування на майбутнє.

Щоб перевірити, наскільки ці принципи реалізуються на практиці, аналітики PISA використали лонгітюдні дані з Австралії, Канади, Данії та Швейцарії — країн, де протягом десяти років спостерігали за учнями, які брали участь у PISA-2000 або PISA-2003. Висновки виявилися однозначними: учні та учениці з вищими результатами із читання в PISA мали значно більше шансів здобути вищу освіту, знайти кваліфіковану роботу та уникнути ризику соціальної ізоляції (статус NEET — ні освіти, ні роботи, ні професійної підготовки). (більше…)